Колись з тобою разом ми були,
клялися у любові,
і вірили в кохання вічне,
але нас доля розвела,
і ти пропав з мого життя,
я вже не сподівалась,
що знову нас зведе життя,
ні не таку я зустріч уявляла,
ну хоч би перший підійшов,
обняв, сказав хоч слово,
а то лише з під лоба глянув,
розвернувся і пішов,
мабуть воно й на краще,
що вже було,
того не повернути…
(ЖАН) 16.03.09.
клялися у любові,
і вірили в кохання вічне,
але нас доля розвела,
і ти пропав з мого життя,
я вже не сподівалась,
що знову нас зведе життя,
ні не таку я зустріч уявляла,
ну хоч би перший підійшов,
обняв, сказав хоч слово,
а то лише з під лоба глянув,
розвернувся і пішов,
мабуть воно й на краще,
що вже було,
того не повернути…
(ЖАН) 16.03.09.
2 коммент.:
Ніщо так серденько не крає як смерть кохання, помирає частина тебе..
Залишають життєві сили, покидає бажання жити.. Єдине, може повернути смак до життя - народження нового почуття..
Цікавий єксперимент, але оцінити має жінка. Жіночий і чоловічий світи дуже різняться.
Александр, вдохновительнице этого эксперимента понравился =)
Отправить комментарий